спровадити
Смотреть что такое "спровадити" в других словарях:
спровадити — див. спроваджувати … Український тлумачний словник
спровадити — [спрова/диетие] а/джу, диеш; нак. а/д , а/д теи … Орфоепічний словник української мови
спровадити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
спроваджувати — спровадити (примушувати кого н. виходити, іти звідкись, залишати когось / щось), випроваджувати, випроводити … Словник синонімів української мови
спроваджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спровадити. || спрова/джено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
вести — I 1) (спрямовувати рух кого н., допомагати / примушувати йти куди н.), провадити, проводжати, проводити, провести, приводити, привести (із собою); у[в]водити, у[в]вести, заводити, завести, у[в]проваджувати, у[в]провадити, запроваджувати,… … Словник синонімів української мови
виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… … Словник синонімів української мови
доправляти — доправити (до місця призначення), доставляти, доставити, допроваджувати, допровадити, спроваджувати, спровадити, приставляти, приставити, поставляти, поставити, припроваджувати, припровадити, правити, приправляти, приправити, достачати,… … Словник синонімів української мови
накликати — (що на кого що своїми діями / словами спричинити що н. неприємне, небажане), спровадити, спроваджувати, звести, зводити, наволокти, наволікати; навіщувати, напророкувати, напророчити (кому що наперед сказавши, подумавши про щось небажане, нібито… … Словник синонімів української мови
